Читать онлайн
Шепіт крил метелика

І промовив Бог слово, а краще б він промовчав.

Ця сумна історія розпочалася ввечері на покритому мороком пероні. Сотні випадкових людей стали свідками звичайної розмови, на фоні якої не вистачало лише кривавої чуми.

-Светр?

-Є!

-Кросівки?

-Взяла!

– Зарядне для телефону?      

– В другому відділі моєї сумочки. Мамо, я все взяла.

– Ні, ти забула зубну щітку! Я говорила покласти її тобі, але ж ти самостійна, сама знаєш, що робити!

«Поїзд Суми-Київ вирушає через 15 хвилин. Увага всім пасажирам…»