© Кшиштоф Зануссі, 2016
© Едвард Жебровський, правонаступники, 2016
© Л. В. Хворост, переклад укра-їнською, 2016
© В. М. Карасик, художнє офор-млення, 2016
Це видання здійснено за підтримки Інституту книжки в Кракові
This publication has been subsidized by Instytut Książki – the © POLAND Translation Programme
Він
Вона
Служниця
Дія відбувається на околиці великого міста, в районі багатих, у стилі модерн, вілл, що потопають у зелені й оточені високими залізними штахетами. До однієї з таких вілл, наче рятуючись від когось, підбігає молодий чоловік років двадцяти п’яти. На ньому джинси й куртка, на плечí велика важка сумка. Обличчя брудне, з носа йде кров, права рука перев’язана носовичком, на якому також плями крові. Добігши до хвіртки, на якій висить табличка з написом «Роздрібним торгівцям не турбувати», він натискає на кнопку дзвінка.
З домофону відповідає жіночий голос.
Жіночий голос: У чому річ?
Він: Нещасний випадок. Мені треба зателефонувати.
Жіночий голос: Не розумію. Хто це?
Він: Мене побили. Я хочу подзвонити по телефону.
Жіночий голос: Телефон є в кав’ярні, п’ятсот метрів звідси. Прямо і ліворуч.
Він: Будь ласка, це дуже терміново. На мене напали. Треба повідомити…