© О. Р. Герман, переклад українською, упорядкування, 2019
© Я. А. Кісельова, ілюстрації, 2019
© Є. В. Вдовиченко, художнє оформлення, 2019
© Видавництво «Фоліо», марка серії, 2010
Жили дід і баба. І була у них донька Оленка. Але ніхто з сусідів не називав її по імені, а всі називали Кропивницею.
– Он, – кажуть, – Кропивниця повела Сивку на пашу.
– Он Кропивниця з Лискою пішла по гриби.
Тільки й чує Оленка: Кропивниця та Кропивниця…
Прийшла вона якось додому з вулиці і жаліється матері:
– Чому це, мамо, ніхто мене по імені не називає?
Мати зітхнула і каже:
– Тому, що ти, доню, у нас одна: немає у тебе ні братів, ні сестер. Ростеш ти, як кропива під тином.
– А де ж мої брати і сестри?
– Сестер у тебе, – каже мати, – немає, це правда, а от братів було троє.