Оргiя Леся Украiнка «Оргiя» Лесi Украiнки – iсторична драма, подii якоi вiдкривають перед читачем античний свiт***. Темою п’еси е протистояння Грецii та Риму. Найвiдомiшими творами авторки е поетичнi збiрки «На крилах пiсень»», «Думи i мрii», п’еси «Лiсова пiсня», «Одержима», «Бояриня», «Оргiя», «Блакитна троянда», «Кассандра», «Камiнний господар» тощо. Леся Украiнка – видатна украiнська письменниця, перу якоi належить низка генiальних творiв, для ii iдiостилю характернi посилений психологiзм та фiлософiчнiсть у поеднаннi з сугестiею. Леся Украiнка ОРГІЯ Драматична поема Дiячi: Антей – спiвець. Гермiона – мати його. Евфрозiна – сестра його. Нерiса – жiнка його. Хiлон – ученик його. Федон – скульптор. Меценат – багатий, значний римлянин, нащадок вiдомого Мецената. Префект. Прокуратор. Гостi на оргii, раби, рабинi, танцiвницi, мiми, хор панегiристiв. Дiеться в Корiнфi пiд римським пануванням. I Садок в оселi спiвця-поета Антея, невеличкий, оточений глухими мурами, з хвiрткою в однiй стiнi; в глибинi садка домок повiткою на чотирьох стовпах i з двома дверима – однi в андронiт, другi – в гiнекей. Гермiона, стара мати Антеева, сидить на порозi гiнекея i пряде вовну. Чутно стук у хвiртку. Гермiона (не встаючи). Хто там? Голос (за хвiрткою). Се я, Хiлон Алкмеонiд. Гермiона (гукае в напрямi других дверей). Антею, вийди! ученик до тебе! (Сама лишаеться сидiти, лише нижче спускае покривало.) Антей (молодий, але мужнього вигляду, виходить з дверей i вiдчиняе Хiлоновi хвiртку). Сьогоднi ти, Хiлоне, запiзнився. Всi учнi розiйшлися. Хiлон (дуже молодий хлопець, говорить запинаючись, з видимою нiяковiстю). Вибачай… але… я, власне, не прийшов учитись… Антей (привiтно). Будь гостем. (Сiдае на ослонi пiд деревом i показуе Хiлоновi мiсце коло себе, але той лишаеться стояти.) Чом не сядеш? Хiлон. Маю справу… Антей. Аж сiсти нiколи, таку нагальну? Хiлон. Воно-то нi… але… пробач… я мушу подякувать сьогоднi за науку… Я бiльше не прийду. Антей. Чому? Хiлон мовчить. Та правда, менi про се питать не випадае. Я, очевидячки, не догодив тобi наукою. Що ж, не соромся, — соромитись приходиться менi. Хiлон (щиро). Нi, нi, учителю! Того не думай! От свiдок Аполлон, що я шаную науку ту, мов святощi мiстерiй! Антей. Тодi не розумiю… (Перебивае сам себе, вдарившись долонею по чолi.) Догадався! (Видно, що й йому трохи нiяково.) Хiлоне, слухай… Я пождати можу, поки скiнчиш усю мою науку… Та я волiв би i зовсiм не брати вiд тебе грошей, як тобi то трудно… Хiлон. Учителю, та ти ж не багатир. Антей. Хiлоне, я скажу тобi по правдi, хоч ти ще молодий такее слухать, але iнакше трудно довести… Бач, спiв, музика й слово – мiй зарiбок, та хист мiй я таки цiную вище, нiж тii грошi, що приходять з нього. Я талану нiкого не навчив i не навчу – се ж тiльки бог здолае, — отож коли я вчу людей звичайних, недiткнутих рукою Аполлона, то – я навчаю iх малоi втiхи перебирати струни доладненько та вимовляти думку виразнiше, вони ж менi дають дещицю грошей, i так ми в обрахунку. Як же бог менi пошле обранця молодого, щоб я йому служив своiм здобутком, i бачу я, що кожда мертва форма, яку я викладаю перед ним, присвоiвшись йому, вмить оживае, i генiй молодий в прадавнiй формi шумуе та iскриться самоцвiтом, як молоде вино в старiм кришталi, — тодi я вже заплачений. Нi, бiльше, — я наче почуваюсь до вини, що я нездатен так йому служити, як би хотiв. Тепер ти розумiеш? Хiлон. Учителю… (Зворушення не дае йому говорити, вiн низько похиляе голову i прикривае долонею очi.) Антей. Коли тепер твiй генiй вже перерiс тi форми й ту науку, якими я владаю, що ж, мiй хлопче, — покинь мене, я сам тобi те раджу. Та тiльки – заклинаю Аполлоном! — не кидай ще науки, iдь в Афiни, там, певне, знайдеться iще таке, чого ми тут не маемо в Корiнфi. А потiм, покiнчивши рiзнi школи, учися ще, знаходь собi науку в книжках, i в людях, i по цiлiм свiтi, але нiколи не кажи до себе: «Я вже скiнчив науку». Хiлон. Ся порада, учителю, осмiлюе мене. Признаюся тобi: я не покину науки, вiддалившися вiд тебе, бо я вступлю до школи… (Знов мовкне.) Антей. До якоi? Хiлон. До тоi, що врядив тут Меценат. Антей. Латинськоi?! Хiлон. Ну, все ж тепер латинське. Антей. Як? Я, i ти, i наша рiдна мова латинськими вже стали? Хiлон. Розумiв я, властиво, римське, та змилив у словi. Антей. Як ти вiд мене досi не навчився не помилятись так, то в новiй школi ще бiльше буде помилок таких. Але не знаю, що ти там придбаеш, крiм помилок. В поезii латинськiй i я ж тобi, здаеться, показав усе, що тiльки варт було пiзнати. Не думаю, щоб ритори в тiй школi тобi могли подати щось нового, бо я iх знаю. Думаю, що ти вже мiг би iх учити. Хiлон. Сам я певен, що там учителi нi в чiм не можуть зрiвняюся з тобою. Все ж я мушу до iх пiти. Антей. Що змушуе тебе? Хiлон. Учителю, зоставшись при тобi, я став би долею тобi подiбний. Антей. Чому ж та доля так тебе лякае? Хiба вже я остатнiй мiж спiвцями? Хiлон. Не мiж спiвцями, нi… Антей. Але мiж людьми? Хiлон. Я не кажу – остатнiй, але ж правда, що ти в громадi не займаеш мiсця, належного твоему талану. Антей. А ти ж якого маеш запобiгти, коли скiнчиш ту школу Мецената? Хiлон. Я можу стати ритором в тiй школi, а згодом в академii де-небудь. Або поiду в Рим. Там дуже добре ведеться вихованцям Мецената, бо рiд його там досi мае силу, як повелось вiд Августа часiв. Та поки що, то я й тепер, ще учнем, вступити можу в хор панегiристiв самого Мецената. Антей (схоплюеться обурений). Ти? Ти вступиш у хор панегiристiв? В тую зграю запроданцiв, злочинцiв проти хисту? О, краще б ти навiки занiмiв, позбувся рук, оглух, нiж так упасти! І се був мiй найкращий ученик!.. Пауза. Хiлон. Учителю, прийми ж мою подяку… (Подае Антеевi грошi, добувши з калитки.) Антей (вiдштовхуе його руку). Геть! Я тебе нiчого не навчив! Іди з очей! Хiлон, похнюпившись, виходить. Гермiона. Даремне ти, Антею, не взяв вiд нього грошей. В нього батько сто раз вiд нас багатший. Сяк чи так, а се ж твоя заслуженина. Антей Конец ознакомительного фрагмента. Текст предоставлен ООО «ЛитРес». Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/lesya-ukrainka/org-ya/) на ЛитРес. Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.